Пізньої осені та взимку до лікарів трихологів за медичною допомогою досить часто звертаються пацієнти зі скаргами на рясне лущення шкіри волосистої частини голови. У більшості випадків подібні скарги вказують на загострення себорейного процесу. Зміна підходу до гігієни голови та корекція раціону харчування призводить до значного поліпшення стану. Але іноді виражене запалення з рясними нашаруваннями лусочок, що супроводжується свербінням і печінням, може говорити на користь осінньо-зимової форми псоріазу шкіри волосистої частини голови.
Псоріаз, чи лускатий лишай, — це хронічне захворювання шкіри неінфекційної природи. Причини розвитку псоріазу остаточно невідомі, але у час передбачається аутоімунна природа цього захворювання. Захворювання може розпочатися у будь-якому віці, але найчастіше перші симптоми ураження шкіри з’являються до 20-25 років.
З усіх форм псоріазу ураження волосистої частини голови зустрічається найчастіше. Найчастіше саме ця форма захворювання є початковою стадією розвитку складніших форм псоріазу.
По сезонності проявів можна назвати літню, осінню і міжсезонну форми псоріазу. При літньому типі псоріазу загострення наступають у весняно-літній період, при зимовому з настанням холодів. Найчастіше зустрічається зимовий тип псоріазу.
Характерними первинними елементами висипу при псоріазі є рожеві папули, що злегка піднімається над поверхнею шкіри, які мають чіткі контури, округлу форму і вкриті дрібними лусочками. Ці папули розширюються від центру до периферії, зливаючись, можуть утворювати бляшки різних химерних контурів.
На ранніх етапах захворювання яскравих клінічних симптомів немає, і пацієнти не пред’являють скарг. Потім з’являється легке лущення, що супроводжується свербінням та подразненням шкіри. Травматизація шкіри при розчісуванні призводить до появи тріщин, ран, саден. Залежно від тяжкості перебігу,псоріаз шкіри волосистої частини голови має дві форми: легку і важку. Легка форма проявляється дрібними, одиничними осередками, покритими тонкими борошноподібними або дрібнопластинчастими лусочками на кшталт білуватої лупи. Тяжка форма характеризується широким ураженням всієї шкіри голови з масивними нашаруваннями товстих лусочок і луска-кірка. Тяжка форма псоріазу в деяких випадках супроводжується випаданням волосся та дифузним зменшенням об’єму зачіски.
Для псоріазу характерна типова локалізація патологічного процесу: мочка вуха та шкіра над вухами, лінія росту волосся, потилиця, задня поверхня шиї, зона звичного проділу.
Протягом захворювання виділяють три стадії: прогресивну, стаціонарну та етап регресу. Прогресивна стадія супроводжується появою нових псоріатичних папул, зростанням старих елементів від периферії до центру, і навіть феноменом Кебнера, як у місці травмування шкіри з’являються характерні елементи висипу. Стаціонарна фаза- це період стабілізації процесу, коли нові елементи не з’являються і не відзначається їх периферичний ріст. У період регресу відбувається інволюція елементів і заміщення папул білястими плямами.
Оскільки псоріаз є хронічним захворюванням, головним аспектом лікування псоріазу волосистої частини голови є досягнення клінічної ремісії. Ремісія це період стихання шкірних проявів, коли відсутні суб’єктивні відчуття. Профілактика загострень включає дотримання гіпоалергенної дієти, правил особистої гігієни, контроль режиму праці та відпочинку, відмова від шкідливих звичок, зниження кількості стресових ситуацій. У період ремісії на шкірі можуть зберігатися так звані «чергові» або «сторожові» бляшки. Така висипка може існувати досить довго, не поширюючись на інші ділянки шкірного покриву. Також іноді після зникнення висипів на шкірі залишаються зміни пігментації шкіри як коричневих чи білих плям. Ці зміни мають тимчасовий характер, і самостійно проходять протягом кількох місяців. Догляд за волоссям як у період загострення, так і в період ремісії має деякі особливості: гігієна голови спеціальними шампунями, акуратне розчісування, дезінфекція гребінців, щадний режим сушіння волосся феном.
Лікарі-дерматологи в лікуванні псоріазу застосовують препарати системної та зовнішньої терапії, фізіопроцедури (при зимовому типі – ультрафіолетове опромінення) та санаторно-курортне лікування. Тільки індивідуальний комплексний підхід може забезпечити настання тривалої тривалої ремісії, тому в жодному разі не варто займатися самолікуванням!
Автор: Денисенко Аміна Сергіївна (Одеса)